Корзина
81 отзыв
+38 (067)7080532
Контакты
ТОВ "Всесвіт Захисту Рослин"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380677080532САЖЕНЦЫ
+380977247085КОНСУЛЬТАЦИЯ
+380950405715МИКРОУДОБРЕНИЯ
+380950405715МИНЕРАЛИС
+380975958498ВИНОГРАДНИК
Андрей, Анна
УкраинаКиевВасильков, Мелитополь, Первомайское, Борисполь

Прогноз распространения и акклиматизации в Украине совок рода SPODOPTERA

Прогноз распространения и акклиматизации в Украине совок рода SPODOPTERA

Карта возможной акклиматизации в Украине египетской хлопковой совки (Spodoptera littoralis Boisd), южной совки (Spodoptera eridania Cramer) и кукурузной листовой совки (Spodoptera frugiperda Smith). Автор: Фокин А.В., доктор с./г. наук, профессор УКР

Лето 2013 года в Украине ознаменовалось появлением в массовом количестве египетской хлопковой совки. Гусеницы этого вредителя нанесли серьёзный ущерб полеводам степной части Украины. Пострадали виноградники в Николаевской и Одесской областях. Карты прогнозируемого ареала акклиматизации (постоянного присутствия) этой и других карантинных видов совок в Украине показаны в статье.

 

КАРТИ ПРОГНОЗНИХ АРЕАЛІВ СОВОК РОДУ SPODOPTERA В УКРАЇНІ

Фокін А.В., доктор сільськогосподарських наук,

професор кафедри екології, природокористування та моніторингу довкілля

ДВНЗ «Київський університет управління та підприємництва»

 

На підставі біокліматичного моделювання нами дана характеристика можливостей акліматизації в Україні видів, що вважаються небезпечними для сільського господарства і входять до переліку А-1: південної  Spodoptera eridania Cramer; єгипетської бавовникової  Spodoptera littoralis Boisd та кукурудзяної листкової Spodoptera frugiperda (J.E. Smith) совок.

Матеріали та методики. Моделювали можливе поширення карантинних шкідників за допомогою програм DIVA GIS та BIOCLIM, які використовуючи технології геоінформаційних систем, проводять пошук придатних для перебування того чи іншого організму територій, порівнюючи світову кліматичну базу з кліматом місцевостей в яких він вже виявлений [1]. Залежно від придатності для акліматизації шкідника, будуються зони: виключної – з імовірністю акліматизації 20–33% (червоні зони на карті), з дуже високою – 10-20% (оранжеві), високою – 5–10% (жовті),  середньою – 2,5–5% (світло-зелені), низькою придатністю – імовірність до 2,5% (темно-зелені) та непридатні для виду – з нульовою імовірністю акліматизації (сірі зони) [2,3]. Бази даних щодо поширення: південної та кукурудзяної листкової совок – по Північній та Південній Америці, Карибському регіону, у моделюванні ареалу південної совки використано 104, кукурудзяної листкової – 201 географічну точку; єгипетської бавовникової совки зібрана по Австралії, Африці, Південно-Східної Азії, Північної та Південної Америці, півдню Європи (для виключення з аналізу випадків виявлення шкідника у закритому ґрунті, не враховувалася інформація по центральній та північній Європі), для побудови моделі використано 246 точок.

Результати досліджень та їх обговорення. Південна совка як для України, так і для всього Старого Світу є об’єктом зовнішнього карантину. В Південно-Східній Азії є регіони придатні для її акліматизації, в яких температура у зимовий період опускається до -12,9 оС. Це наводить на думку, що шкідник може успішно існувати на значній території України, принаймні в південній частині зони Лісостепу та Степу і у Криму. Однак, побудована модель свідчить, що в Україні для акліматизації цього карантинного об’єкту є лише локалізовані зони низької придатності на чорноморському узбережжі північно-західного Криму (Тарханкутський півострів), на півдні Херсонської області та у західній частині Одеської області на кордоні з Румунією (Придніпровська низина). Північна межа можливого ареалу південної совки в Україні -  46о 20  півн. ш., а південна проходить приблизно по 45о півн. ш. Можливий же ареал на заході Одещини у східному напрямку обмежується 29о схід. д. (рис. 1).

Таким чином, на території України мають місце локалітети низької придатності  в Криму, Одеській та Херсонській областях. Пунктами проникнення південної совки на територію України можуть бути порти Скадовськ, Євпаторія та Ізмаїл, а також прикордонні з Румунією території поблизу дельти Дунаю [4].

Єгипетська бавовникова совка належить до найнебезпечніших об’єктів зовнішнього карантину, оскільки пошкоджує 87 видів рослин. В Україні «перспективи» можливого поширення єгипетської бавовникової совки розподіляються таким чином. Зони виключної та дуже високої придатності відсутні (рис.2).

Висока придатність територій – в Закарпатській, на півдні Одеської (за 46о півн. ш. и 29о схід. д.) та більшої частини Херсонської областей (північний кордон по 47о півн. ш.), північної частини Кримського півострова, а також на південних кордонах Вінницької та Чернівецької областей (по 49о півн. ш.).

Рис. 1. Прогнозований ареал південної совки в Україні

 

Середня ступінь придатності характерна для більшої частини Івано-Франківської, Одеської, Дніпропетровської, Миколаївської та Сумської областей. Повністю в цю зону потрапляють Хмельницька, Тернопільська, Волинська, Рівненська, Житомирська, Київська, Черкаська, Кіровоградська, Полтавська та Чернігівська області. Східний кордон зони середнього ступеня придатності проходить по 35о схід. д.

Низький ступінь придатності для акліматизації шкідника прогнозується у східних районах Запорізької, Дніпропетровської областей, південно-західних Миколаївської області та південних – Одеської, що межують з Чорним морем. Так же характеризуються і гірські райони (Крим, частина Закарпатської, Івано-Франківської та Чернівецької областей), що дозволяє зробити припущення щодо «обмежувальної» ролі гірських масивів у поширенні єгипетської бавовникової совки (особливо у Закарпатті), як це спостерігалося відносно західного кукурудзяного жука та АБМ. Потрапити ж з європейських зон дуже високої придатності на територію України шкідник може (крім випадкових завезень) в обхід Карпатських гір, через Румунію, Болгарію та Молдову [6].

 

Рис. 2. Прогнозований ареал єгипетської бавовникової совки в Україні

 

Отже, для існування єгипетської бавовникової совки в тій чи іншій мірі придатна практично вся територія України, а відтак можливість акліматизації виду в країні (особливо у південних районах), у випадку його заносу цілком імовірна.

Прогнозоване поширення кукурудзяної листкової совки в Україні представлене двома зонами (зони виключної, дуже високої та високої імовірності відсутні): низької та середньої придатності для акліматизації. У сукупності ці зони охоплюють 40% території країни і знаходяться переважно у західних областях. Є осередки можливої акліматизації в центральній частині та на півдні (рис. 3).

 

 

Рис. 3. Прогнозований ареал кукурудзяної листкової совки в Україні

Зони середньої придатності охоплюють: Івано-Франківську область в межах передгірських районів Східних Карпат між річками Дністер та Прут, заходячи басейну Дністра до південно-східної частини Львівської області (50% території); південь Закарпатської області по басейну річки Тиса (50% території); всю територію Чернівецької області, за виключенням гірських масивів на південному заході (75% території); південні райони Тернопільської (15% території), Хмельницької областей (10% території) та південно-західні – Вінницької (10% території), поширюючись по притокам Дністра – річкам Стрипа, Серет, Збруч тощо. Кукурудзяна листова совка може акліматизуватися в зоні середнього ступеня придатності по басейну Дністра між 24 та 28о схід. д. та 49о півн. ш.

Зони низької придатності охоплюють весь захід: Львівську, Волинську, Рівненську, Тернопільську, Вінницьку, Житомирську області, гірські райони Закарпатської, Чернівецької та Івано-Франківської областей. Східна межа зони можливого поширення проходить по 29о схід. д., захоплюючи і частину Причорноморської низини – на південному заході Одещини по довготі Кілії (Дунайські плавні). Північна частина цього кордону (Житомирська область в прикордонних районах з Білоруссю) відрізняється розмитістю можливого ареалу, що свідчить про існування в цій частині зони великої кількості дрібних локальних осередків, придатних для акліматизації шкідника (довгота Малина, Радомишля) [5].

Окремо слід розглянути осередки в центральній та південній частині країни. Перший локалізується у старовинній «кукурудзяній» зоні в західних районах Полтавської області (Лубни, Хорол, Миргород, Пирятин, Гребінка), охоплюючи системи річок Удай, Сула, Хорол та Псел (заходячи на територію Драбівського району Черкаської області) з півдня обмежуючись Кременчукським водосховищем, яке, імовірно, і вплинуло на зміну клімату регіону, що, в свою чергу, призвело до утворення зони, придатної для  акліматизації виду. Інший осередок охоплює південь Дніпропетровської області з 49о півн. ш., західна його межа проходить по річці Інгулець (схід Миколаївської області), займає більшу частину Херсонської області, обмежуючись на сході 35о схід. д., на заході 32-33о схід. д. (довгота Херсону) і заходить на північ Кримського півострова, поширюючись по Тарханкутському півострову до широти Євпаторії (44о півн. ш.), на півночі обмежуючись широтою Джанкою і заходячи на схід Криму по території обмеженій затокою Сиваш та Північно-Кримським каналом. У його формуванні чітко простежується вплив Каховського водосховища та прибережжя Чорного (Каркінітська затока) та Азовського (Сиваш) морів, а також Північно-Кримського каналу.

Висновки. На території України кліматичні зони, що є повними аналогами кліматичних зон у межах звичайного існування південної совки, відсутні. Мають місце локалітети низької придатності  в Криму, Одеській та Херсонській областях. Пунктами проникнення шкідника на територію України можуть бути порти Скадовськ, Євпаторія та Ізмаїл, а також прикордонні з Румунією території поблизу дельти Дунаю. Для існування єгипетської бавовникової совки в тій чи іншій мірі придатна практично вся територія України, а відтак можливість акліматизації виду в країні (особливо у південних районах), у випадку його заносу цілком імовірна. Прогнозоване поширення кукурудзяної листкової совки в Україні представлене двома зонами низької та середньої придатності для акліматизації, що охоплюють 40% території країни і знаходяться переважно у західних областях.

Література

1. Берест З.Л. Робінієва крайова галиця (Obolodiplosis robiniae (Diptera, Cecidomyiidae). Можливість подальшого розширення ареалу в Україні / З.Л. Берест, В.М. Титар // Карантин і захист рослин. – 2007. – №7. – С.24–26.

2. Фокин А.В. Технология построения прогностических моделей распространения карантинных вредителей при помощи программ «DIVA-GIS» и  «BIOCLIM» / А.В. Фокин // Базы данных и информационные технологии в диагностике, мониторинге и прогнозе важнейших сорных растений, вредителей и болезней растений : междунар. конф., 14-17 июня 2010 г., Санкт-Петербург-Пушкин :  тезисы докл. – Санкт-Петербург-Пушкин, 2010. – С. 25-26.

3. Фокин А.В. Основные принципы создания баз данных для прогностического моделирования ареалов энтомологических объектов / А.В. Фокин // Базы данных и информационные технологии в диагностике, мониторинге и прогнозе важнейших сорных растений, вредителей и болезней растений : междунар. конф., 14-17 июня 2010 г., Санкт-Петербург-Пушкин : тезисы докл. – Санкт-Петербург-Пушкин, 2010. – С. 27-28.

4. Фокін А.В. Оцінка ризику акліматизації південної совки (Spodoptera eridania Cramer) на території Європи та України / А.В. Фокін // Науковий вісник Національного університету біоресурсів і природокористування України. – 2010. – Вип.145. – С. 184–190.

5. Фокін А. Оцінка ризику акліматизації кукурудзяної листкової совки у Європі / А.Фокін // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія «Біологія». – Вип.29. – Ужгород: УжНУ, 2010. – С.37–40.

6. Фокин А.В. Оценка риска акклиматизации египетской хлопковой совки на территории Украины / А.В. Фокин // Защита и карантин растений. – 2010. – №2. – С.43–44.

 

Fokin A.V. Forecast maps areals Spodoptera of the genus in Ukraine

The risk assessment for the dangerous quarantine pests Spodoptera eridania Cramer, S. frugiperda (J.E. Smith), S. littoralis Boisd has been given on the basis of modeling results on the territories оf Ukraine and of acclimatization coefficients. 

Key words: plant protection, acclimatization, quarantine.

 

Статья опубликована в украинском периодическом издании "Карантин та захист рослин", Киев,  №2, 2014.

 

facebook twitter

Авторская статья статья совладельца сайта vineyard.kiev.ua

Предыдущие статьи
  • Роль микроэлементов в виноградарстве
    Роль микроэлементов в виноградарстве
    Наиболее важны для виноградного растения цинк, бор, марганец, медь, молибден, кобальт, йод, ванадий, железо, алюминий. В растительных клетках микроэлементы находятся в виде органических комплексов, при этом их катализирующая активность высокая.
    Полная версия статьи