Корзина
82 отзыва
+38 (067)7080532
Контакты
ТОВ "Всесвіт Захисту Рослин"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380677080532САЖЕНЦЫ
+380977247085КОНСУЛЬТАЦИЯ
+380950405715МИКРОУДОБРЕНИЯ
+380950405715МИНЕРАЛИС
+380975958498ВИНОГРАДНИК
Андрей, Анна
УкраинаКиевВасильков, Мелитополь, Первомайское, Борисполь

Исторические этапы развития химического метода борьбы с медведкой обыкновенной Gryllotalpa gryllotalpa L.

Исторические этапы развития химического метода борьбы с медведкой обыкновенной Gryllotalpa gryllotalpa L.

Исторические этапы развития химического метода регуляции численности медведки обыкновенной (Gryllotalpa gryllotalpa : Gryllotalpidae) Автор: Верижникова И.В., канд. с./г. наук, Киев Статья на УКРАИНСКОМ языке

Верижникова И.В.  Исторические этапы и современные тенденции развития химического метода регуляции численности медведки обыкновенной (Gryllotalpa gryllotalpa : Gryllotalpidae)

В статье рассмотрены этапы смены ассортимента химических препаратов для защиты растений от медведки обыкновенной состоянием на 2003 г. Предоставлена библиография по данному вопросу. Описан опыт по изучению эффективности инсектицида на основе фипронила в качестве химического агента регуляции численности медведки обыкновенной

© І.В. Веріжнікова, 2003, (наук. співроб, Інституту захисту рослин УААН, Київ).

ІСТОРИЧНІ ЕТАПИ ТА СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ХІМІЧНОГО МЕТОДУ РЕГУЛЮВАННЯ ЧИСЕЛЬНОСТІ КАПУСТЯНКИ ЗВИЧАЙНОЇ (GRYLLOTALPA GRYLLOTALPA : GRYLLOTALPIDAE)

 

Удосконалення хімічного методу регулювання чисельності капустянки звичайної проходило протягом всього часу застосування цього методу – щонайменше 150 років і відповідає етапам розвитку хімічної промисловості. Прогрес останньої постійно стимулював пошук нових ефективних сполук і відповідно, зміну асортименту препаратів.

Всі хімічні препарати, що застосовувалися проти капустянки звичайної можна поділити на декілька груп: препарати, які застосовувалися для харчових принад, препарати для внесення у грунт, фумігатори грунту та репелентні речовини.

Дамо короткий огляд по кожній з цих груп.

Принади. Принадний метод регулювання чисельності капустянки здавна практикувався в Туреччині на тютюнових плантаціях, в країнах Європи з ХІХ сторіччя, в Росії він з’явився лише наприкінці ХІХ – початку ХХ сторіччя [39]. Застосовувався в принадах головним чином миш’як та його сполуки, причому в дуже великих масштабах. Так, у Франції в результаті широкого застосування  миш‘яковистих речовин проти шкідливих комах, ці препарати були заборонені ще у 1846 році, але ефективність препаратів (особливо у США) подолала заборони і викликала цілий бум виробництва згаданих препаратів у Європі. Такі торгові марки як паризька зелень (подвійна сполука оцтовокислої та миш’яковистокислої солей міді) (1867), арсенат кальцію (1889), низка препаратів германського виробництва – Ураніагрюн, Сілезіагрюн, Тітаніагрюн, Фрукусгрюн, Ст. Урбансгрюн, Елафросін набули широкого поширення (Мартин, 1931). Про обсяги застосування миш’яковистих препаратів говорить той факт, що лише в Сухумському окрузі на початку ХХ сторіччя для знищення капустянки їх щорічно використовувалося до 500 пудів (8 тонн)  на площі 2 тис. га [39]. Ефективність згаданих речовин зумовила їх довге комерційне життя: принади, які складаються з розварених зерен кукурудзи з миш‘яком застосовувались протягом досить тривалого часу – 60-х років ХХ сторіччя. При цьому рекомендувалися найрізноманітніші миш’яковисті сполуки та рецепти приготування на їх основі отруйних принад. Так, пропонувалося варити зерна кукурудзи у розчині білого миш’яку [9; 34; 38], миш’яковистокислого натру [5; 8; 14; 41; 42], обпилювання варених зерен паризькою зеленню, арсенітом та арсенатом кальцію [8; 10; 27; 35; 42]. Незважаючи на досить тривале застосування засобів на основі миш’яку у 40-50-х роках проводилося використання і більш ефективних фтор- і фосфор містких препаратів: 5% фосфіду цинку [5; 10; 13; 14; 15; 19; 27; 28; 29; 30; 35; 36; 37; 40; 43], кремнійфтористого та фтористого натрію [18], 2,5% дусту вофатоксу [10; 19; 24; 35], 20% к.е. метафосу [11], 80% з.п. хлорофосу [1; 6; 7; 15; 26; 33].

Про вартість цих заходів говорять лише деякі цифри з рекомендацій витрат зерна у принадах. Так, для виготовлення їх з хлорофосом необхідно було використати зерно у нормі 80-100 кг/га [6].

Період хлорорганіки залишив свій слід у хімічних заходах регулювання чисельності капустянки звичайної. У 50-70-і роки рекомендується до застосування у принадах 12% дуст гексахлорану [5; 10; 15; 16; 19; 25; 29; 33; 35; 36]. Застосовувався у 60-і роки і такий препарат як 80% діптерекс [33].

В подальшому в обіг увійшли так звані препарати діє нового синтезу – 5%, 30% і 60% гептахлор [12; 16; 36; 37], альдрин, 5% ізодрин, ендрин, ділдрин [35; 36].

У 80-і роки перейшли до більш сучасних інсектицидів як 40% к.е. ріп корд, 2,5% к.е. децис [11], а також до принад на основі 4% мелатіону. Сучасний асортимент для принад проти капустянки поповнився російським патентованим препаратом Гром [22]. Крім того, в Росії проводяться роботи з вивчення препаратів на основі бензойної кислоти.

Препарати для внесення у грунт. Препарати для внесення у грунт та його поливу застосовувалися майже ті ж самі, що і у принадах, повторюючи всі етапи зміни асортименту. Так, для внесення у грунт у 50-60-і роки застосовували 25% дуст гексахлорану на фосфоритному борошні [8; 18], 7% гексахлоран [14], ДДТ [19]. Щодо обсягів внесення можна судити з даних по застосуванню 7% гексахлору – його норма витрати сягала 150-300 кг/га [14]. Для поливу грунту у різні роки рекомендувалися: карболені ум (100-120 г/м2) [20], 0,25% емульсія алонкомбі (6% ліндана і 58% індена) 6-8 л/м2 [35], 0,05-0,1% емульсія 30% конц. тіофосу (4-5 л/м2) [35; 36], 0,2% хлорофосу 80% з.п. (8 л/м2) [6; 7; 13; 29; 37], 1% суспензія 2,5% вофатоксу [13].

Фумиганти. На початку ХХ сторіччя, у 20-х роках фумігацію проводили формаліном [34]. У 30-і роки з цією ж метою застосовували сірковуглець та хлорпікрин (150-200 см32) [4; 32; 38; 41]. Деякі рекомендації щодо цих препаратів зустрічаємо і у більш пізній період – 40-60-х років [8; 14; 19; 21; 30]. Однак, на зміну вже йшли інші фумиганти, такі як ДД (1,3 діхлорпропен + 1,2 діхлорпропан) (50-150 см32) [19], парадіхлорбензол (50 см32)  [21; 35], діхлоретан (150 см32) [13; 23; 35; 36], карбатіон (50 см32) [29;37].

Репеленти. Репелентний захід не має такого різноманіття як попередні групи. На протязі майже 100 років рекомендації не змінювалися – пропонували застосовувати гас у суміші з піском (150 г/10 кг), або водою (1:10) з наступним закопуванням у канавки, ямки тощо, або поливанням [2; 17; 20; 28; 29; 30; 31; 38].  Свого часу існували рекомендації щодо застосування як репеленту піску з нафталіном [1; 31], а також терпентинову олію [32].

Як бачимо з наведеного огляду, ефективні хімічні методи регулювання чисельності капустянки звичайної мали два суттєві недоліки: по-перше – високу токсичність для тварин і людини та небезпечність для довкілля; по-друге – великі норми внесення, завдяки чому і досягалася ефективність. З цих причин всі перелічені препарати були заборонені до застосування і на сьогодні в Україні взагалі відсутній асортимент хімічних препаратів, які б рекомендувалися проти капустянки звичайної. Отже, питання пошуку єфективного хімічного засобу залишається актуальним і потребує невідкладного вирішення.

Методики. Польові випробування  (2002 рік) на капусті інсектициду Маршал 25% к.е. (карбосульфан) проводили в Лісостепу – Київська область (сорт Харківська зимова); препарату “Санітар” (на основі цього інсектициду)  у Степовій зоні – Запорізька область (сорт Вестри), з нормою посадки 32 тис./га, проти імаго та личинок капустянки після зимівлі. Фаза розвитку рослин на момент застосування – розсада.  Розмір кожної дослідної ділянки становив 50м2 (7,2 м на 7,2 м). Досліди проводили у трьох повторностях.

Препарат Маршал застосовували у вигляді зернової принади, що готується завчасно. Подрібнене зерно ячменю варять до консистенції розсипчастої каші, охолоджують до кімнатної температури, перекладають в тару з герметичною кришкою,  додають необхідну кількість препарату, ретельно перемішують, закривають, через 6-8 годин додають 50 мл олії/кг зерна і знову перемішують. Вноситься локально в ходи шкідника та в борозни неметалевою ложкою на глибину 3-5 см, пригортається грунтом та ущільнюється. Витрата принади залежить від щільності шкідника на ділянці (в середньому 0,1кг принади/0,01 га).

Схема досліду з зерновою принадою: контроль – без обробки; еталон – принада з препаратом Фастак 10% к.е. - 20 мл/кг зерна; принада з препаратом Маршал 25% к.е. – 10 мл/кг зерна, одноразово; принада з препаратом Маршал 25% к.е.–15 мл/кг зерна, одноразово;  принада з препаратом Маршал 25% к.е.–20мл/кг зерна, одноразово.

Обліки цільового об’єкту проводилися: до обробки, на  2-й,  5-й, 7-й та 14-й день після обробки. Методика проведення обліків – обстеження ділянки до закладання  досліду методом ґрунтових розкопок. Після внесення препарату та висадки розсади в грунт проводились візуальні обстеження поверхні грунту. Чисельність капустянки на ділянках встановлювалась за  наявністю ходів на поверхні зволоженого ґрунту.

Спосіб внесення готової принади фірми СТОВ “Гослінг” (препарату “Санітар”) подібний до попереднього. Витрата принади, в залежності від щільності шкідника на ділянці становила в середньому 20 г /20 м2.

Схема досліду з принадою “Санітар” містила контроль – без обробки, еталон – принада з препаратом Фастак 10% к.е. - 20мл/кг; та варіанти з принадою на основі препарату Маршал 25% к.е. у дозах 15; 20; та 25г/кг наповнювача, засіб застосовували одноразово.

Обліки густоти рослин та чисельності капустянки на ділянках проводили до обробки, на 3-й, 5-й, 7-й та 14-й день після висадки розсади.

Результати досліджень. Як відомо, стосовно вирощування капусти, небезпека від капустянки для цієї культури триває порівняно короткий термін. Критичний період – висадка розсади в грунт і її приживання на протязі 10-25 днів, саме в цей час шкідник може повністю знищити культуру.

Результати досліджень щодо оцінки застосування  препарату Маршал у складі різних принад для названого періоду представлені у таблицях 1–2.

Принада на зерновій основі. Ефективність застосування препарату Маршал у складі зернової принади з поправкою на контроль (табл. 1) показує відмінності по відношенню до еталону. Так, на 2 добу у варіанті з нормою 10мл/кг вона становить 78% (еталон 65%), 5-у – 78 (87), 7-у – 65 (91) і 14-у – 57% (57%). У варіантах з нормами 15 та 20мл/кг динаміка цього показника була майже тотожною: через 2 доби – 78 та 91; 5 діб – 96; 7 діб – 83%, і 70 та 65% на 14 добу відповідно, що на 10% вище ніж в еталоні.

Середня щільність рослин (на відміну від початкової) також дає досить переконливі дані на користь експериментального препарату, а саме: у варіанті з нормою 10мл/кг при початковій щільності 320 рослин/0,01га на протязі всього досліду, що тривав 14 діб, збереглося 276,3 рослин/0,01га; у варіанті з нормою 15мл/кг – 296,7 рослин; при нормі 20мл/кг збереглося 298,3 рослини/0,01га. При цьому, в еталонному варіанті збереглося 274, а в контролі (без захисту – тільки 220,3). Таким чином, в еталоні було збережено 9,53% урожаю, а у варіанті з експериментальним препаратом в нормі 15 та 20мл/кг зерна в 25,8 та 21,9 % урожаю у відношенні до контролю.

Принади на основі комбікорму. Біологічна ефективність застосування препарату у складі принади з комбікормовим наповнювачем на 2 добу у варіанті з нормою 5мл/кг становить 27% (еталон 14), 5-у – 48 (40), 7-у – 51 (62) і 14-у – 61 (75). У варіантах з нормами  20 та 25мл/кг – через 2 доби – 46%,  5 діб – 66 і 74; 7 діб – 91 і 86% відповідно, 14 діб – 90% (табл. 2).

Дані щодо середньої щільності (початкова щільність і тривалість досліду ідентичні до досліду з зернової принадою) рослин наступні: у варіанті з нормою 15 мл/кг збереглося 280,7 рослин/0,01 га; 20 мл/кг – 292; 25 мл/кг – 294 рослини/0,01  га. Для порівняння – в еталонному варіанті збереглося 286, в контрольному – 221 рослина.

Збереження урожаю в еталоні склало 29,5%, а у варіанті з експериментальним препаратом в нормі 20 та 25 мл/кг в середньому 32,3% відносно до контролю.

Отже, період захисної дії препарату у складі обох досліджених принад в оптимальній (з усіх випробовуваних) нормі витрати (20 мл/кг) та початковій чисельності, що не перевищує 1,5 – 2 показники порогового рівню триває 20-25 днів, що забезпечує надійний захист культури. Після інтенсивного розвитку кореневої системи пошкодження капустянкою не представляє погрубілим рослинам капусти істотної загрози. Фітотоксичність для капусти в ході експерименту не спостерігалась.

 Висновок. Інсектицид Маршал 25% к.е. є токсичним для капустянки  звичайної при застосуванні його на капусті в складі зернової принади з  нормою витрати 15-мл/кг зерна та принади “Санітар” з нормою витрати 15-25 мл/кг.  Результати досліджень доводять перспективність пошуку нових  хімічних препаратів на основі карбосульфану для регуляції капустянки звичайної.

 

Список літератури

  1. Архипов Г. Е. Медведка. // Защита растений. – 1979. – №6. – С. 60-61.
  2. Архипов Г. Е. Медведка. // Защита растений. – 1984. – №4. – С. 56-57.
  3. Губерт Мартин. Основы защиты растений. / Перевод с англ. И. К. Романович. – М.:-Л.: Сельхозгиз, 1931. – 304 с.
  4. Дегтярёв М. Шкідники городніх рослин. – Харків.: Радянський селянин, 1930. – 160 с.
  5. Евстратова А. Н. Опыт борьбы с медведкой. // Сад и огород. – 1957. – №9. – С. 73.
  6. Ермаков Д. Медведка. // Картофель и овощи. – 1973. – №4. – С. 37.
  7. Ефремова Т. Г. Медведка. // Защита растений. – 1969. – №2. – С. 34-36.
  8. Зверозомб-Зубовский Е. В. Вредители сахарной свеклы. – К.: Изд-во Аграрной Науки УССР, 1957. – 276 с.
  9. Знаменский А.В. Насекомые вредящие полеводству. Ч. 1. Врелители зерновых злаков. / Труды Полтавской с.-х. опытной станции. – Полтава, 1926. – 305 с.
  10. Иванов А., Нечаев А. Опыт борьбы с медведкой. // Картофель и овощи. – 1967. – №8. – С. 44.
  11. Исмайлов М. Г., Рустамова М. Р. Эффективность отравленных приманок. // Защита растений. – 1981. – №10. – С. 32.
  12. Камяной Л. А. Гептахлор для борьбы с корнегрызущими вредителями. // Лесное хозяйство. – 1964. – №1. – С. 54.
  13. Клечковский Э. Р. Медведка (Gryllotalpa gryllotalpa L.) и биологическое обоснование мер борьбы с ней в Воронежской области: Автореф. дис… канд. биол. наук: 03.00.09. - Л., 1972. – 23 с.
  14. Кобахидзе Д. Н. Обыкновенная медведка (Gryllotalpa gryllotalpa L.)  в СССР. – Тбилиси: Из-во АН Грузинской ССР, 1960. – 73 с.
  15. Крутов П. М., Мушайлов Ю. М. Медведка. // Защита растений. – 1970. – №11. – С. 32-33.
  16. Лебедева В. А Уничтожение медведки отравленными приманками // Труды науч.-произв. конференции по защите растений на Юго-Востоке. – Саратов, 1958. – С. 97-99.
  17. Макаров-Кожухов Л. Н. О борьбе с медведкой. // Защита растений от вредителей и болезней. – 1963. – №11. – С. 42.
  18. Мальцев И. В. Вредные насекомые лесонасаждений Степного Крыма и меры борьбы с ними. – Симферополь: Крымиздат, 1954. – 46 с.
  19. Мамаев К.А. Медведка. // Защита растений от вредителей и болезней. – 1961. – №6. – С. 42.
  20. Меркулов А.А., Рончинская Г. Я. Медведка. // Защита растений от вредителей и болезней. – 1963. – №8. – С. 42.
  21. Мищенко А. И. Насекомые – вредители полевых и овощных культур Дальнего Востока. – Хабаровск: Дальгиз, 1940. – 196 с.
  22. Першина Г. Ф. Навое средство от медведки. // Защита и карантин растений. – 2000. – №9. – С. 57.
  23. Петрухин К. Опыт борьбы с медведкой. // Защита растений. – 1967. – №3. – С. 31.
  24. Полищук С. А. Медведка обыкновенная// Защита растений. – 1967. – №9. – С. 34.
  25. Плешкевич В. Как мы уничтожаем медведку. // Защита растений. – 1966. – №9. – С. 36.
  26. Резник П. А. Медведка. // Защита растений. – 1977. – №7. – С. 61.
  27. Середа Ф. Как я веду борьбу с медведкой. // Картофель и овощи. – 1967. – №2. – С. 40.
  28. Середа Ф., Бондаренко В. Уничтожение медведки. // Картофель и овощи. – 1968. – №8. – С. 47.
  29. Тер-Симонян Л. Медведка. // Картофель и овощи. – 1970. – №8. – С. 41-42.
  30. Тилеке Г. Медведка и борьба с ней. // Природа. – 1958. – №4. – С. 107-109.
  31. Титов Д. А., Руньковский А. Ф. Борьба с многоядными вредителями. // Защита и карантин растений. – 1990. – №12. – С. 29-31.
  32. Трапман В. Борьба с вредителями. Основы и методы защиты растений. – М. –Л.: Госиздат сельхоз. и колхозно- коопер. литературы., 1932. – 380 с.
  33. Урманчиев М. А. Наш опыт борьбы с медведкой. // Защита растений. – 1969. – №9. – С. 29-30.
  34. Федоров С. М. Календарь борьбы с главнейшими вредителями и болезнями табачного растения в Крыму. – Ялта: “Крымполиграфтрест”, 1928. – 19 с.
  35. Филиппов Н. А. Медведка и меры борьбы с ней. – Кишинёв: Катря молдовеняске, 1963. – 22 с.
  36. Филиппов Н. А. Медведка. // Защита растений от вредителей и болезней. – 1964. – №2. – С. 34-36.
  37. Филиппов Н. А. Медведка. // Картофель и овощи. – 1967. – №8. – С. 42-44.
  38. Холодковский Н. А. Курс энтомологии: В 3 т. – М.-Л.: Государственное издательство, 1929. – Т. 2. – 400 с.
  39. Швецов В. Новые приёмы борьбы с садовыми вредителями // Сельскохозяйственные листки Камышинского уездного земства. – Камышин, 1910. – №1. – С. 3-10.
  40. Шмиговский И. А., Гусев В. И. Вредители поля, огорода, сада и леса. – М.: Учпедгиз, 1958. – 328 с.
  41. Щеголев В. Н., Знаменский А. В., Бей-Биенко Г. Я. Насекомые, вредящие полевым культурам. – Л.: Сельхозгиз, 1937. – 538 с.
  42. Щеголев В. Н., Струкова М. П. Насекомые, вредящие масличным культурам. – М.-Л.: Госиздат. с.-х. и колхоз.-коопер литературы, 1931. – 224 с.
  43. Щукина С. Огородникам-любителям. // Картофель и овощи. – 1971. – №7. – С. 44-45.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Verizhnikova I. V. Historical stade and the modern trends in development of the chemical method for density‘s regulation of the mole cricket (Gryllotalpa gryllotalpa : Gryllotalpidae)

 

It is considered a period of replacement of the assortment of chemical preparations for protection of plants against the mole cricket. It is shown a perspective direction to use the modern insecticides for control of the pest‘s population density.

 

 

 

 

 

 

 

 

facebook twitter

Авторские статьи совладельца сайта http://vineyard.kiev.ua/

Предыдущие статьи
  • Роль микроэлементов в виноградарстве
    Роль микроэлементов в виноградарстве
    Наиболее важны для виноградного растения цинк, бор, марганец, медь, молибден, кобальт, йод, ванадий, железо, алюминий. В растительных клетках микроэлементы находятся в виде органических комплексов, при этом их катализирующая активность высокая.
    Полная версия статьи