Корзина
82 отзыва
+38 (067)7080532
Контакты
ТОВ "Всесвіт Захисту Рослин"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380677080532САЖЕНЦЫ
+380977247085КОНСУЛЬТАЦИЯ
+380950405715МИКРОУДОБРЕНИЯ
+380950405715МИНЕРАЛИС
+380975958498ВИНОГРАДНИК
Андрей, Анна
УкраинаКиевВасильков, Мелитополь, Первомайское, Борисполь

Симптомы бактериального некроза коры яблони и груши Pseudomonas syringae pv.

Симптомы бактериального некроза коры яблони и груши Pseudomonas syringae pv.

Симптоми. Р. syringae pv. syringae уражує всі надземні органи плодових. Даних про ураження коріння відсутні. Найсприйнятливіші до патогену молоді гілки нижніх ярусів і дерева віком 5-25 років.

Синоніми хвороби: Бактеріальний рак кори, бактеріальна гниль кори, раково-виразкова хвороба.

Збудник хвороби: Pseudomonas syringae pv. syringae van Hall 1902.

Застарілі назви збудника: Р. cerasi (Griffin 1911) Elliot 1930, Р. citriputeale Smith 1913, Bacillus spondiosus Aderhold & Ruland 1905.

Симптоми. Р. syringae pv. syringae уражує всі надземні органи плодових. Даних про ураження коріння відсутні. Найсприйнятливіші до патогену молоді гілки нижніх ярусів і дерева віком 5-25 років.

Хвороба має чітко виражену сезонність. Як у природних, так і у штучних умовах розвиток хвороби відбувається тільки навесні та восени за високої вологості і низьких (не морозних) температур оптимальна (9-10 С). Влітку в спекотну погоду (середньодобова температура повітря понад 19-20°С) штучне зараження дерев навіть високоагресивним штамом не проявляється. Цього часу патоген важко виділити.

Найчастіше симптоми хвороби з'являються навколо природних отворів — бруньок, продихів, в яких часто перебувають клітини патогена. Останні при слабких приморозках сприяють утворенню кристалів льоду, який розриває тканину рослин. Утворюються рани, в яких інтенсивно розмножується патоген, починається патологічний процес.

Штамби та гілки покриваються овальними плямами різних розмірів, які від живої тканини відділяються тріщинами. Деревина мокріє. Біля основи скелетних гілок кора западає. Колір плям рожево-коричневий з фіолетово-вишневим відтінком, деревина — коричнева, волога. Навесні та влітку кора відшаровується і звисає. Уражені гілки стають ребристими. Бруньки вище місця ураження не розвиваються.

Багаторічний розвиток хвороби призводить до утворення виразок різної величини і глибини.

Навесні (квітень—травень) кора на стовбурах та гілках відшаровується у вигляді пухирів, які з часом лопаються, кора звисає, видно вологий камбій, але ексудат не виділяється. Камбіапьне кільце та внутрішній шар кори набухають, оранжевіють і легко відшаровуються від коричневої деревини. Перидерма піднімається.

Листя на таких уражених гілках жовтіє по краю, стає червоно-коричневим, не опадає. Влітку інфекційний процес припиняється i пyxиpi, які не тріснули навесні, зморщуються, присихають до тканин, пляма вдавлена. Восени розвиток хвороби поновлюється, залежно від умов, з різною інтенсивністю.

Ураження починається з верхівки пагонів і гілок та місця обрізування. Некроз кори розповсюджений в усіх районах Росії, на всіх сортах. Сильно уражуються крупноплідні сорти Шампанське і Білий налив. 3 підвищенням вологості ґрунту підвищується ступінь ураження дерев. За сприятливих умов інтенсивність захворювання настільки висока, що дерева, особливо молоді, відмирають упродовж року (швидкоплинна форма). Частіше дерева хворіють багато років (хронічна форма).

Серед плодових дерев відсутні імунні сорти.

На яблуках збудник спричинює невеликі некрози різної форми, світлі або світло-коричневі з облямівкою. Плоди, уражені в стадії зав'язей, припиняють ріст, зморщуються, іноді загнивають біля плодоніжки.

Листки, в основному по краю, вкриваються плямами різної величини та форми, коричневіють (на яблуні) або чорніють (на груші).

Нa груші перші ознаки з'являються навесні на молодих листках. На них з’являються насичені водою чорні плями, деякі із зеленою облямівкою. Некротичні плями з краю листка поступово збільшуються, в основному вздовж бічної жилки. Через 2-3 доби лист засихає і не опадає. Колір ураженої ділянки змінюється від світло-водянистого та світло- і темно-коричневого до чорного. Аналогічно, як і при опіку не дає змоги однозначно ідентифікувати ці хвороби.

Уражене листя загинається вгору, це вказує, що розповсюдження хвороби на верхніх тканинах листка інтенсивніше, ніж на нижніх. Частіше некротизується тканина листка вздовж бокової жилки. Як і плоди, засохле листя довго не опадає.

 

Бактеріальний некроз, Pseudomonas syringae pv., симптоми, яблуня, груша, розповсюдження, шкідливість

 

Екологія. Р. syringae уражує дуже багато видів рослин. Його штами уражують майже всі види (сорти) сільськогосподарських рослин, лісових дерев та бур'янів. Р. syringae не тільки паразитує, але й виживає в епіфітному та ендофітному стані, в тому числі і на насінні. Він постійно супроводжує рослину від насіння — до насіння як сапрофіт, здатний за певних умов виявити свої патогенні властивості. Можливо тому так мало ефективних засобів захисту рослин від нього.

Разом з тим, Р. syringae зовсім не пристосований виживати поза живими істотами — штами патогена швидко гинуть у ґрунті, воді, повітрі.

Історія відкриття, розповсюдження, шкідливість. Після відкриття збудника бактеріального опіку плодових (80-ті роки ХІХ ст.) близько 30 років некроз кори відносили до опіку через два фактори. По-перше, симптоми опіку плодових та некрозу кори настільки близькі, що ще й досі для їх розпізнавання доводиться проводити мікробіологічний аналіз уражених тканин. По-друге, в цей період проходила гостра дискусія щодо здатності бактерій уражувати рослини. Тому не розглядали можливості паразитувати на плодових, окрім Е. amylovora, інших видів бактерій.

У 1902 р. В. Холл з ураженого бузку виділив Р. syringae, який був вірулентним і для плодових. 3а короткий час в різних країнах з уражених дерев із симптомами некрозу виділено ізоляти, який кожний дослідник вважав новим видом.

У країнах, де вивчали бактеріальні хвороби яблуні, груші та інших рослин, учені в першу чергу визначали некроз кори плодових. Тому вважають, що збудником некрозу кори плодових Р. syringae як патоген постійно супроводжує яблуню у будь-яких країнах світу. В Україні наявність бактеріального некрозу кори яблуні засвідчили К.Г. Бельтюкова, Л.Т. Пастушенко, Л.П. Оскерко [б, 7], І.Г. Скрипаль [56], М.І. Лукач.

Шкідливість Р. syringae, як і інших патогенів, залежить від зовнішнього впливу — погоди, ґрунтів, скупчення садів, сортів, технології вирощування, тощо. Якщо ці умови будуть сприятливими для розвитку хвороби, то може виникнути масове відмирання дерев на великих площах. У такому разі епіфітотії можна уникнути тільки за спрямованого втручання людини.

Наприклад, у районах із суворою зимою, короткою осінню та швидким переходом навесні до високих температур некроз кори яблуні зустрічається рідко і, відповідно, шкідливість його незначна. І навпаки, тепла зима, прохолодна осінь та весна зумовлює накопичення патогена, який завжди є в бруньках та на поверхні кори, особливо молодих гілок. Клімат Італії був причиною епіфітотії хвороби, а на Далекому Сході масове відмирання дерев спричинило неправильний добір сортів. Відомі приклади майже повного недобору урожаю в певних районах США, Австралії, Англії. Найчастіше недобір врожаю відбувається за ураження збудником бруньок та квітів і може сягати 80-100%.

В Приморському краї захворювання швидко прогресує, там яблуні після зараження відмирали через 2-3 роки. В середньому за рік межа ураження збільшується на 8-10 см, часом до 40 см. Частота ураження в Україні близько 38%.

У Білорусі домінуюча роль у формуванні фітопатологічної ситуації належить Р. syringae pv. syriпgae. Щороку відмирає 7-12% дерев, недобір урожаю 22— 45%. Цьому сприяють різкі перепади температури. В умовах Білорусі в середньому розповсюдження некрозу кори на груші було 70%, яблуні — 43, черешні — 75, вишні — 78, сливи — 41%. Відмирання дерев за 5 років становило: груші — 7%, яблуні — 4,7, черешні — 8, вишні — 6, сливи — 2%. Бактеріальний некроз зменшує розмір плодів груші в 2-3 рази та вихід товарної продукції — на 25-58% [13]. У 70-ті роки ХХ ст. в Грузії розповсюдження некрозу кори сягнуло 32%.

У Молдові кількість уражених рослин зростає з 1 0% на півдні до 30% — на півночі. В 1977 р. 70% із 70 тисяч однорічних дерев сорту Голден Ауверспур, які постраждали від приморозків, загинули від ураження Р. syriпgae.

 

Препараты для лечения бактериального некроза коры яблони и груши

Биофунгицид ЦИДОКС ПРО "Минералис", антибиотик, антисептик , 10 л

Биофунгицид, АНТИБИОТИК Цидокс Про,1 л

Микроудобрение Микро-Минералис (медь), 10 л

Антисептик "ЛС-1", антибактериальное средство, Минералис Украина, 10 л

 

Другие бактериозы плодовых

Бактериальный некроз коры косточковых плодовых деревьев

 Бактериальная пятнистость листьев косточковых

Лохматый корень яблони и груши

Эрвиния амиловора

Корневой рак яблони и груши

Эрвиния амиловора яблони

Бактериальный ожог косточковых

Черный бактериоз яблони и груши

Туберкулез яблони

Бактериальные галлы вишни

Бактериальный ожог листьев черешни

Некроз прививочного узла персика

Лоскутный бактериоз груши

Ямчастость деревьев косточковых

Ранний ожог черешни

Апоплексия деревьев персика

Бактериальная пятнистость незрелых плодов персика

Дырчатая бактериальная пятнистость косточковых

Армянский бактериоз абрикосов

Бактериальная водянка сливы

Бактериальная гниль коры яблони

Корневой рак косточковых

 

 

 

facebook twitter

ФІТОПАТОГЕННІ БАКТЕРІЇ, БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ РОСЛИН: Монографія/Р.І. Гвоздяк, Л.А. Пасічник, Л.М. Як

Предыдущие статьи