Корзина
82 отзыва
+38 (067)7080532
Контакты
ТОВ "Всесвіт Захисту Рослин"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380677080532САЖЕНЦЫ
+380977247085КОНСУЛЬТАЦИЯ
+380950405715МИКРОУДОБРЕНИЯ
+380950405715МИНЕРАЛИС
+380975958498ВИНОГРАДНИК
Андрей, Анна
УкраинаКиевВасильков, Мелитополь, Первомайское, Борисполь

Симптомы бактериального некроза коры косточковых плодовых деревьев

Симптомы бактериального некроза коры косточковых плодовых деревьев

За симптомами бактеріальний некроз кори дуже подібний до опіку плодових, який спричинює Erwinia amylovora. Відрізняється від нього тим, що з уражених пагонів, гілля і квіткових бруньок не виділяється рідкий ексудат.

 

Синоніми хвороби: Бактеріальний рак кісточкових, бактеріальний гумозис, опік кісточкових плодових дерев, бактеріальний кислий сік, бактеріальний некроз (сливи).

Збудиик хвороби: Pseudomonas syringae pv. morsprunorum (Wormald 1931) Young, Dye & Wilkie 1978.

Застарілі назви збудника: Pseudomonas syriпgae van Hall 1902, Pseudomonas morsprunorum Wormald 1931, Р. cerasus Griffin 1911, Р. cerasi (Griffin 1911) yar. prunicola Wormald 1930, Р. prunicola Wormald 1930, Р. morsprunorum f. sp. persicae Prunier, Luisertti, Gardan 1970, Р. syriпgae pv. cerasi Gorlenko 1993, Р. syringae pv. persicae (van Hall 1902) Prunier et al. 1978 та ін. Інколи називають збудник Р. syriпgae pv. syringae, aлe за ознаками він не відрізняється від Р. syringae pv. morspruпorum.

Історія відкриття, розповсюдження, шкідливість. Дослідження бактеріозів плодових кісточкових дерев розпочато в США Ф. Гриффіном. У 1911 р. з ураженої тканини вишні він виділив бактерії, які за штучного зараження спричинювали хвороби вишні. Автор назвав їх Pseudomonas cerasus. Згодом Х.П. Барс (1918 р.) знайшов цей збудник на всіх кісточкових плодових деревах.

Перші повідомлення про масове захворювання абрикосів на півдні України (Мелітопольський район) у 1907-1909 рр. є в працях С.А. Мокржецького (1908 р.), А.С. Корвацького (1909 р.), А.А. Ячевського (1935 р.) С..А. Мокржецький першим припускає, що причиною усхання дерев в Україні є бактеріальна хворобa, а А.С. Корвацький відмічає як важливу діагностичну ознаку — гибель надземної частини дерев при здоровій, нормальній кореневій системі. А.С. Корвацький марно намагався спричинити захворювання у здорових дерев шляхом прищеплювання шматочків кори від хворих дерев на здорові. Враховуючи великі розміри ушкоджень та економічні втрати від захворювання, в 1910 р. Таврійське земство запросило до Мелітополя А.А. Ячевського, який визнав наявність бактеріальної інфекції. Після багаторічних досліджень А.К. Василькова з уражених тканин черешень виділяє Р. syriпgae (pv. morsprunorum) і доводить їх причетністъ до всихання кісточкових порід в Україні.

Нині бактеріальний некроз кори виявлено в усіх країнах світу, де вивчали бактеріальні хвороби кісточкових дерев. Він дуже поширений в Україні. В Закарпатті уражено 50-56% абрикосів і черешень [56]. У Криму від бактеріозу всихає 12-38% персиків, 32-34% абрикосів. Захворювання широко розповсюджено в Білорусі, де уражено близько 75% дерев черешні, вишні - 78%, сливи - 41 %, а їх загибель становить 8, 6, 2%, відповідно. Ця хвороба широко розповсюджена на черешні, сливі, абрикосі, вишні (56,6% усіх виявлених захворювань) у Краснодарському краї (Росія) [50]. В Угорщині патоген виділили у 73% сіянців персика з ознаками хвороби і у 36% сіянців без симптомів ураження. Хвороба розповсюджується швидко і в молодих садах може призводити до відмирання 50-70% дерев упродовж двох-трьох років.

Хоча деякі дослідники вважають, що в садівництві немає шкідливішого захворювання, ніж опік плодових (збудник Erwinia amylovora), aлe через широке розповсюдження бактеріального некрозу кори втрати від нього набагато вищі, порівняно з опіком плодових.

Ступінь шкідливості залежить від умов навколишнього природного середовища: всі несприятливі фактори для розвитку рослини (посуха, підмерзання, недостатній догляд та ін.) сприяють розвитку захворювання і загибелі. уражених дерев. Шкідливість виявляється не тільки в завчасному усиханні дерев, а і в зменшенні кількості і якості продукції.

Симптоми. За симптомами бактеріальний некроз кори дуже подібний до опіку плодових, який спричинює Erwinia amylovora. Відрізняється від нього тим, що з уражених пагонів, гілля і квіткових бруньок не виділяється рідкий ексудат, а на молодих пагонах відсутні ураження типу гачків. Окрім того, характерним для хвороби є прояв його у різних формах, залежно від ураженого органу, кліматичних умов тощо.

Перші ознаки хвороби з'являються рано навесні. Характерним для кісточкових порід є сильне пошкодження бруньок, шпорець і квіточок. Уражені збудником бактеріального некрозy бруньки міцно тримаються на дереві впродовж усього літа, на відміну від уражених морозом, які швидко осипаються. Уражені бруньки можуть набубнявіти. Такі бруньки інколи розпускаються, дають початок листочку або суцвіттям, але незабаром на них з'являються ознаки ураження: молоді листочки чорніють, засихають і не опадають. Квітки і суцвіття стають рудого (іржавого) кольору, в'януть, поникають і всихають, і теж не опадають. Камедь при ураженні бруньок і суцвіття виділяється не завжди.

У другій половині квітня на здерев'янілих частинах крони і стовбурах з'являються численні виразки. Найчастіше виразки розташовуються у основи бруньок та шпорець. Виразки швидко розростаються у всі боки, але переважно в поздовжньому напрямі, кора відмирає і западає, чітка межа між ураженими і здоровими ділянками кори відсутня, спочатку камедь не виділяється. В середині літа, коли розвиток захворювання припиняється, уражена кора всихає і западає, по краю виразки утворюється калюс.

Некрози кори можуть з'являтися в місцях поранень, тріщин, уражень комахами, сочевичок, бруньок, листових рубців, а також виникають ендогенним шляхом при проникненні бактерій у флоему з камбію або ксилеми. Спочатку у лубі утворюється зовні непомітне побуріння, потім деревина буріє, під натиском накопиченої камеді кора здувається і тріскається, з'являється виразка, яка збільшується уздовж. Уражена кора з часом відшаровується від деревини, утворює відкриті виразки. Поява нових і розвиток старих виразок відбувається в весняний і осіннє-зимовий періоди. У червні починає формуватися калюс. Початок утворення калюсу є ознакою переходу захворювання в хронічну форму. Виразки від 0,5-1 см до дуже великих розмірів можуть бути однорічними і багаторічними, відкриті і закриті корою. У черешні, вишні і персику хвороба часто супроводжується дуже рясною камедетечею. У абрикосів і слив камедетеча мізерна, а інколи відсутня. Залежно від сорту і віку дерева хронічна форма може продовжуватися три і більше років, уражене гілля або ціле дерево майже завжди всихає. Хронічна форма захворювання більше властива деревам, вік яких перевищує 10 років.

Іноді на молодих гілочках, скелетному гіллі, штамбах абрикосів, черешень і вишень під корою накопичується камедь, під тиском якої кора відокремлюється від деревини і підіймається. При надрізі кори в таких місцях точиться велика кількість камеді, яка застигає на повітрі. Цей тип ураження менш помітний, але дуже небезпечний. Листя на таких гілках в'яне удень, тургор спочатку відновлюється уночі, але згодом у суху, спекотну погоду повністю всихає. Шершаве та ламке листя залишається на деревах.

За швидкоплинної форми захворювання, незважаючи на гарний загальний розвиток дерев і нерідко наявність плодів, гибель усього дерева настає раптово по типу теплового шоку або паралічу, апоплексії. Листя при цьому втрачає тургор, згортається угору вздовж головної жилки, поникає і всихає. У деяких порід засохле листя вкрито плівкою камеді, щo надає йому характерного блиску, і довго залишається на деревах. Плоди в'януть і осипаються, або залишаються висіти на гілках.

Відмирання кори може відбуватися дуже швидко без виразкових уражень внаслідок токсичної дії бактерій. На одному дереві можуть бути різні типи ураження кори. На листі хвороба проявляється у вигляді плямистостей, хлорозу і наявності дрібного листя, але це трапляється не завжди.

Відмирання листя найчастіше є наслідком ураження кори на гіллі або стовбурі. Засохле листя довго утримується на гіллі, не опадає. Влітку, після рясного дощу, бактерії проникають у здорове листя, краї буріють, загортаються угору уздовж головної жилки, листя звисає і дерево має вигляд обгорілого. Згодом уражене листя опадає. Окрім того, на листі хвороба може проявлятися у вигляді плямистості, яка розвивається частіше у другій половині літа спочатку у вигляді темно-зелених, округлих або кутастих вологонасичених діаметром 1-2 мм, потім малиново-червоних, маслянисто-прозорих, бурих округлих або неправильної форми плям. Такі плями часто розташовуються вздовж жилок, жилки червоніють, а листя стає жовтого кольору. Уражуватися може черешок. У місцях ураження на листі сливи, абрикоса і вишні тканина може випадати, внаслідок чого утворюється дірчастість. У черешні дірчастість не описано. На сливах інколи захворювання проявляється у вигляді хлорозу та дрібнолистяност. В кронах дерев з такою формою бактеріального некрозу з'являються укорочені пагони з дрібним жовтого або білого кольору листям, на яких розвиваються дрібні червонуваті або бурі маслянисто-прозорі плями і крайовий некроз. Такі пагони розквітають пізніше нормальних і період цвітіння у них розтягнутіший. Квітки і плоди на них нормальні або дрібні. До кінця літа такі пагони відмирають. Дрібнолисті пагони на одному і тому самому дереві з'являються з року в рік.

На плодах захворювання проявляється у вигляді водонасичених плям, розташованих найчастіше біля плодоніжки. Згодом плями буріють або чорніють і западають.

При штучному зараженні молодих (чотирирічних) дерев черешні у жовтні свіжовиділеними штамами бактерій перші ознаки захворювання проявляються через 15 діб після інокуляції. Відмирання кори розповсюджується угору і вниз від місця введення бактерій. Навесні, з підвищенням температури повітря відбувається інтоксикація дерев. Через 6 місяців більшість таких дерев усихає з однаковими симптомами: бруньки не розкриваються, чорніють, молоді листочки в'януть, стають липкими, чорніють і засихають, залишаються висіти на гілках. Кора у всіх дерев насичена камеддю і має кислуватий гіркомигдальний запах, потім чорніє і відмирає. При загибелі надземної частини дерева, коріння залишається здоровим.

Порівнюючи прояви хвороби, які описані різними авторами, А.К. Василькова наводить п'ять основних діагностичних ознак, властивих бактеріальному некрозу кори усіх кісточкових порід незалежно від місця зростання:

1 – передчасне всихання дерев кісточкових порід є хворобою теплого клімату, тобто зустрічається в місцевостях з теплою зимою;

2 - відмирання  гілок або дерев цілком відбувається внаслідок відмирання кори;

3—         при загибелі надземної часини дерев коріння майже завжди залишається здоровим;

4—         виражена осередковість всихання дерев;

5—         найсприйнятливіші дерева молодого віку. Молоді дерева гинуть впродовж 1-2 років, а старі хворіють хронічно.

Екологія збудника. Збудник бактеріального некрозу кори Р. svringae pv. morspruпorum уражує в природних умовах різні види роду Prunus: Р. amygdalus (мигдаль), Р. armenica (абрикос), Р. avium (черешня), Р. cerasifera (алича) Р. cerasoides (вишня), Р. domestica (слива домашня), Р. instita, Р. persica (пеpсик), Р. pissardi, Р. triloda. За штучним зараженням Prunus spinosa (терен колючий) резистентний. Є повідомлення про ураження Citrus lітоп (лимои ), Impatiens sp. (розрив-трава),  Lupinus sp. (люпин), Pyrus communis (груша звичайна), Syringae vulgaris (бузок звичайний), Trifolium prateпse (конюшина лучна), а також бузини (Sambucus L.), квасолі (Phaseolus L.). Бактерії спричинюють реакцію надчутливості. на тютюні (Nicotiana L.).

Ізоляти із черешні, абрикоса, персика, сливи та аличі при перехресному штучному зараженні патогенні щодо молодих пагонів усіх культур. Хоча і відбувається перехресне зараження названих порід дерев, але більш виражене захворювання спостерігається при інфікуванні штамами з дерев данної породи. В зв'язку з тим, що збудник захворювання є поліфагом, створюється загроза зараження кісточкових порід від інших рослин-хазяїв і навпаки.

Збудник може проникати в дерево через продихи, сочевички, механічні пошкодження, а також через листовий слід у період осіннього листопаду. Бруньки інфікуються восени і взимку при теплій погоді, навесні при набубнявінні. Місцем проникнення бактерій у бруньки є основа зовнішніх лусочок. Вміст води в стовбурах дерев відіграє важливу роль у розповсюджені бактерій по тканинах кори взимку. У вишень патологічний процес бактеріального некрозу кори відбувається значно повільніше, ніж у черешень. Вважається, що гострота прояву захворювання пов'язана з кліматичними і ґрунтовими умовами.

Розповсюджується патоген вітром, дощем, садовим інструментом, комахами, інфікованим садивним матеріалом. Сприйнятливості рослин до хвороб сприяють приморозки навесні та восени, ушкодження рослин градом, порушення режиму аерації та ін. Розвиток хвороб спричинюють також численні опади, відносна вологість понад 60-70% і середня температура повітря 1 5-20°С.

Місцем резервації збудника некрозу кори вважають уражені бруньки, кору, деревину, новоутворені і старі виразки. На штучних середовищах оптимальна температура росту бактерії +21-24°С, але у природі збудник розповсюджується при нижчій температурі +5-20°С.

Навесні бактерії виявляють у дощовій воді і камеді, яка витікає з виразок. Бактерії змиваються дощем та інфікують сплячі бруньки, квіточки і листя. Збудник легко виділяють з повітря в кроні дерев. Ступінь насиченості повітряного простору фітопатогенними бактеріями збільшується у вологу тиху погоду. Збудник колонізує поверхню листя як хворих, так і здорових дерев.

Р. syringae pv. morspruпorum легко виділяється з уражених органів навесні і погано — восени. Збудник виділяють навіть із кісточок свіжих плодів і з пилку.  Обов'язкова умова — матеріал для аналізу має бути свіжим, з гербарних зразків збудник хвороби не виділяється, а із загиблих дерев — дуже рідко.

 

Средства защиты растений для лечения бактериального некроза коры косточковых плодовых деревьев:

Биофунгицид ЦИДОКС ПРО "Минералис", антибиотик, антисептик , 10 л

Биофунгицид, АНТИБИОТИК Цидокс Про,1 л

Микроудобрение Микро-Минералис (медь), 10 л

Антисептик "ЛС-1", антибактериальное средство, Минералис Украина, 10 л

 

Другие бактериальные болезни плодовых

 Бактериальная пятнистость листьев косточковых

Лохматый корень яблони и груши

Эрвиния амиловора

Бактериальный некроз коры яблони и груши 

Корневой рак яблони и груши

Эрвиния амиловора яблони

Бактериальный ожог косточковых

Черный бактериоз яблони и груши

Туберкулез яблони

Бактериальные галлы вишни

Бактериальный ожог листьев черешни

Некроз прививочного узла персика

Лоскутный бактериоз груши

Ямчастость деревьев косточковых

Ранний ожог черешни

Апоплексия деревьев персика

Бактериальная пятнистость незрелых плодов персика

Дырчатая бактериальная пятнистость косточковых

Армянский бактериоз абрикосов

Бактериальная водянка сливы

Бактериальная гниль коры яблони

Корневой рак косточковых

facebook twitter

ФІТОПАТОГЕННІ БАКТЕРІЇ, БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ РОСЛИН: Монографія/Р.І. Гвоздяк, Л.А. Пасічник, Л.М. Як

Предыдущие статьи