Корзина
81 отзыв
+38 (067)7080532
Контакты
ТОВ "Всесвіт Захисту Рослин"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380677080532САЖЕНЦЫ
+380977247085КОНСУЛЬТАЦИЯ
+380950405715МИКРОУДОБРЕНИЯ
+380950405715МИНЕРАЛИС
+380975958498ВИНОГРАДНИК
Андрей, Анна
УкраинаКиевВасильков, Мелитополь, Первомайское, Борисполь

Корневой рак яблони и груши. Симптомы заболевания, методы устранения бактериоза

Корневой рак яблони и груши. Симптомы заболевания, методы устранения бактериоза

Agrobacterium tumefaciens — типовий представник патогенів, здатний yражувати рослини тільки за наявності свіжих ран. До старих (2-5 діб) ран патоген не може прикріпитися і передати клітинам рослин інфекційну ДНК.

Синоніми хвороби: Зобуватість коренів, корончастий гал.

Збудник хвороби: Agrobacterium tumefaciens (Smith & Townsend 1907) Conn 1939.

Синоніми: Bacterium tumefaciens Smith & Townsend 1907, Pseudomonas tumefaciens (Smith & Townsend 1907) Stevens 1913, Phytomonas tumefaciens (Smith & Townsend 1907) Bergey et al. 1923, Ро1утопаs tumefaciens (Smith & Townsend 1907) Zieske 1928.

Історія відкриття, розповсюдження, шкідливість. Пухлини на деревах описали ще давньогрецькі учені близько 3-3,5 тис. років тому. На них вказували в ХІХ ст. н.е., коли шукали причину хвороби серед комах, грибів та бактерій. Тільки в 1907 р. американці Е. Сміт та С.О. Таунсенд виявили і описали дійсний патоген — Agrobacterium tumefaciens.

У Росії хворобі та його збуднику значну увагу приділили В.П. Ізраїльський, П.О. Ягудін [63], в Грузії — Г.А. Цілосані, в Україні — О.В. Ісаєва, В.І. Перепнихатка, Р.І. Гвоздяк, В.В. Сарнацька та інші. Взагалі, серед всіх бактеріальних хвороб рослин кореневому раку плодових, особливо його збуднику, присвячено найбільше наукових праць. Це зумовлено оригінальністю зараження та перебігом патологічного процесу, утворенням пухлин, використанням агробактерій у молекулярних та генетичних дослідженнях.

А. tumefaciens спричинює утворення ракових пухлин на багатьох видах рослин, можливо, навіть на всіх дводольних. Імунними до патогену є всі однодольні рослини. Однак таке узагальнення завчасне.

Ураження широкого кола видів рослин — це характеристика виду. Але навряд чи є хоч один штам А. tumefaciens, який здатний спричинювати пухлини не тільки на всіх дводольних, а хоча б на десятьох із них. Існує чітка пристосованість штамів до виду рослин. Не зрозуміло, чи така гетерогенність уражувати різні види рослин характерна для певних природних популяцій бактерій, чи вона утворюється в популяції, утвореній з однієї клітини.

Гетерогенність штамів А. tumefaciens за вірулентністю позитивна для плодових культур. Адже в міжряддях плодових садів вирощують багато дводольних культур, які супроводжують А. tumefaciens. Але ці штами не здатні уражувати плодові дерева. Наприклад, штами виділені із бобів, уражували тільки боби.  Можливо вони навіть захищають інші види рослин від їх патогенних штамів.

Шкідливість кореневого раку залежить від погодних умов. У посушливих районах кореневий рак шкідливіший, ніж в районах з вологим кліматом. У 1918 р. в США в шкілках (розсадниках) яблуні збитки становили 17-18%. В Україні у деяких шкілках вибраковка сягнула 20-45% садивного матеріалу. Бактерії уражують сіянці (слабо) і саджанці (сильно).

Багато випадків відмирання молодих садів від кореневого раку. Причиною цього було порушення агротехніки та неякісний садивний матеріал.

У Московській області у 1982-1984 рр. на коренях диких деревних рослин не виявлено пухлин, в той час як для саджанців яблуні хвороба  надзвичайно небезпечна. У шкілках Молдови у 1976-1985 рр. рак коренів яблуні на вегетативних підвоях сягав 65,4%, грушевих — 42,4%, кісточкових — 94% (загинуло 38%). Висаджені в сад саджанці відстають у рості, рідко досягають плодоношення. Середній приріст пагонів з 1976 по 1984 р. у хворих дерев був в 2,2 раза менший за здорові, випади ракових дерев — 33%. Проблемою е латентна форма патогена.

Симптоми. А. tumefacieпs — типовий представник патогенів, здатний yражувати рослини тільки за наявності свіжих ран. До старих (2-5 діб) ран патоген не може прикріпитися і передати клітинам рослин інфекційну ДНК. Остання знаходиться на плазміді (Ті-плазміда) в кількості 3-4% всієї ДНК плазміди. Інфекційна частина ДНК Ті-плазміди, проникнувши в рослинну клітину, починиає безконтрольно швидко ділитися. При цьому утворюються однотипні клітини без їх диференціації. В подальшому для розвитку пухлини клітини патогена не потрібні. Часто такі пухлини стерильні.

Таким чином,А. tumefaciens починає інфекційний процес не з пригнічення клітин, деструкції патогеном, а з їх стимуляції росту і розмножеини Тому пухлини з'являються переважно на коренях молодих рослин в період їх росту, а не в стані спокою чи на одерев'янілих частинах рослин, які припинили ріст. Часто пухлини утворюються у вузлах прищеплення. Такі саджанці вибраковують.

Інфіковані клітини (їх можна назвати генетично модифікованими) стають куле- або веретеноподібними, ядра збільшені, подібно до ембріональних, але майже не здатні до диференціації. В клітинах рослинного походження, так само як і в пухлинах тварин, у 2 і більше рази збільшена кількість хромосом.

Оптимальною температурою для росту пухлин е 20-30°С та вологість 80% Понад 30°С пухлини не розвиваються. Чим краще та інтенсивніше росте росли на, тим швидше ніж нормальні діляться інфіковані клітини. В природних умовах на поверхні коренів плодових дерев через 50-60 днів від початку зараження з’являються гладкі, м’які виступи, які збільшються, стають  бугристими, зрідка поверхня рівна без горбків. Інкубаційний період на індикаторних рослинах (томати, морква, алое) 15-20 днів.

Колір молодих пyхлин не відрізняється від здорової тканини. 3 часом поврхня пухлини коричневіє, чорніє, кора може злущуватися.

3 ростом пухлини старіють і можуть ще в перший рік розкладатись, відпадати ї знову відростати. Пухлини можуть дерев'яніти і довго залишатись на корінні або трухлявіти, їх легко розтерти в долонях. На корінні плодових нарости, переважно, ростуть кілька років і розміри їх в 2-3 рази перевищують діаметр коріння, а вага може сягати 4-5 кг  Е. Сміт виявив пухлину вагою 10 кг. А. tumefacieпs дуже рідко уражує стовбур та гілки дерев.

На відстані 40-50 см від первинних (етіологія бактеріальна) виникають вторинні. пухлини, їх розвиток ідентичний первинним. Вторинні пухлини вільні від А. tumefaciens. Пухлини в середині завжди суцільні без каверн, чим відрізняються від туберкульозних хвороб.

Екологія збудника. А. tumefaciens уражує дводольні. Широка спеціалізація — це характеристика виду, а не штаму. Не відмічено штамів А. tumefaciens, здатних уражувати багато видів рослин. Навпаки, виявлено спеціалізовані штами, які спричинюють пухлини, тільки на одному виді рослин.

А. tumefaciens не є необхідним для розвитку хвороби. Клітини патогена можуть заселяти поверхню пухлин як звичайні епіфіти-сапрофіти, не впливаючи на перебіг росту пухлин.

А. tumefaciens може існувати як епіфіт на рослинах, що сильно ускладнює розробку засобів захисту. А. tumefaciens спричинює пухлини на всіх коренях. Найнебезпечніша пухлина на кореневій шийці або головному корені, що ускладнює доступ води і весь обмін речовин. Кількість пухлин на коренях одного дерева — від 1 до сотень. Найбільше страждають саджанці та молоді насадження. Груша уражується сильніше за яблуню.

 

Средства защиты растений для лечения корневого рака яблони и груши (Agrobacterium tumefaciens):

Биофунгицид ЦИДОКС ПРО "Минералис", антибиотик, антисептик , 10 л

Биофунгицид, АНТИБИОТИК Цидокс Про,1 л

Микроудобрение Микро-Минералис (медь), 10 л

Антисептик "ЛС-1", антибактериальное средство, Минералис Украина, 10 л

 

Другие бактериальные болезни плодовых насаждений

 Бактериальная пятнистость листьев косточковых

Лохматый корень яблони и груши

Эрвиния амиловора

Бактериальный некроз коры яблони и груши 

Бактериальный некроз коры косточковых плодовых деревьев

Корневой рак косточковых

Эрвиния амиловора яблони

Бактериальный ожог косточковых

Черный бактериоз яблони и груши

Туберкулез яблони

Бактериальные галлы вишни

Бактериальный ожог листьев черешни

Некроз прививочного узла персика

Лоскутный бактериоз груши

Ямчастость деревьев косточковых

Ранний ожог черешни

Апоплексия деревьев персика

Бактериальная пятнистость незрелых плодов персика

Дырчатая бактериальная пятнистость косточковых

Армянский бактериоз абрикосов

Бактериальная водянка сливы

Бактериальная гниль коры яблони

 

 

 

 

 

 

 

facebook twitter

ФІТОПАТОГЕННІ БАКТЕРІЇ, БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ РОСЛИН: Монографія/Р.І. Гвоздяк, Л.А. Пасічник, Л.М. Як

Предыдущие статьи