Корзина
82 отзыва
+38 (067)7080532
Контакты
ТОВ "Всесвіт Захисту Рослин"
Наличие документов
Знак Наличие документов означает, что компания загрузила свидетельство о государственной регистрации для подтверждения своего юридического статуса компании или физического лица-предпринимателя.
+380677080532САЖЕНЦЫ
+380977247085КОНСУЛЬТАЦИЯ
+380950405715МИКРОУДОБРЕНИЯ
+380950405715МИНЕРАЛИС
+380975958498ВИНОГРАДНИК
Андрей, Анна
УкраинаКиевВасильков, Мелитополь, Первомайское, Борисполь

Распространение бактериального рака винограда, Rhizobium vitis

Распространение бактериального рака винограда, Rhizobium vitis

Бактеріальний рак проявляється у вигляді пухлин різної величини на штамбі і рукавах винограду.

Синонім хвороби: Корончастий гал винограду.

Збудник хвороби: Rhizobium vitis (Ophel, Kerr 1990) Young et al. 2001.

Застарілі назви збудника: Agrobacterium vitis Ophel, Kerr 1990, Agrobacterium tumefaciens (Smith, Townsend 1907) Conn 1942, біовар 3, Agrobacterium rаdiobacter (Beijerinck, van Delden 1902) Conn 1942.

Інфікувати виноград можуть також:

Rhizobium radiobacter (Beijerinck, van Delden 1902) Young et al. 2001 (за- старілі назви збудника: Agrobacterium tumefaciens біовар 1, Agrobacterium radiobacter), Rhizobium rhizogenes (Riker et al. 1930) Young et al. 2001 (застаріла назва збудника: Agrobacterium rhiгogeпes), Rhizobium rubi (Hildebrand 1940) Young et al. 2001 (застаріла назва збудника: Agrobacterium rubi).

Історія відкриття, розповсюдження, шкідливість. Бактеріальний рак винограду відомий у світі понад 100 років. Описи хвороби і збудників з'явилися в деяких Європейських країнах і США ще наприкінці ХІХ ст. ґрунтовний опис бактерії та її онкогенної природи було зроблено Е. Смітом і С. Таунсендом у 1907 р. Упродовж багатьох років збудник бактеріального раку винограду належав до виду А. tumefaciens, разом із бактеріями, які спричинюють утворення пухлин на багатьох дводольних рослинах. Однак, у 1977 р. онкогенні штами з винограду класифіковані як біовар 3 А. tumefaciens. Подальші таксономічні дослідження привели до виділення біовару 3 в окремий вид А. vitis. У 2001 р. для видів Agrobacterium запропоновано родову назву Rhizobium. Нині R. vitis є основним видом, що спричинює рак винограду, однак зрідка з винограду виділяють також інші біовари А. tumefaciens.

R. vitis уражує тільки виноград. Бактерію не виявлено на інших рослинах, або в інших ґрунтах, крім виноградників. Однак деякі штами R. vitis за штучної інокуляції утворюють пухлини на моркві, перці, томатах і буряках. Штами R. radiobacter також здатні уражувати виноград, проте пухлини, які утворюються, відрізняються за анатомічними ознаками від спричинених R. vitis, що, ймовірно, пояснюється відмінностями у складі фітогормонів.

Нині бактеріальний рак винограду поширений у всьому світі, де вирощують виноград. Розповсюджене це захворювання і в Україні. Уражені рослини погано розвиваються, стають менш морозо- та посухостійкими, приріст утворюється слабий, а урожайність зменшується. Так, на хворих кущах 10- річного віку урожайність на 20-40 % менша, ніж на здорових. Крім того, зменшуються середня кількість грон на кущі, середня маса грона, концентрація цукру в ягодах. За сильного ураження рослини гинуть, що становить 30-50 % насаджень. Виноградники через загибель кущів настільки зріджуються, що їх зазвичай викорчовують на восьмий - десятий рік після садіння. В шкілці втрати від бактеріального раку також можуть бути істотними.

Симптоми. Бактеріальний рак проявляється у вигляді пухлин різної величини на штамбі і рукавах винограду. У сорту Совиньон зелений, який сильно уражується патогеном, основним місцем утворення пухлин є основа штамбу (85 % випадків); рідше вони утворюються на середній частині штамбу (10 %), на плечах і однорічних пагонах (5 %) та підземній частині штамбу. На коренях R. vitis спричиняє некротичні пошкодження. Крім того, бактерія може призводити до некрозу камбію в поранених здерев'янілих стеблах, перешкоджаючи таким чином загоєнню ран і негативно впливаючи на трансплантат.

Перезимовує бактерія насамперед у кореневій системі. Навесні кореневим тиском у ксилемній рідині бактерії виносяться з коренів наверх, де можуть потрапити у місця поранення. Часто з пасоки виділяється майже чиста культура R. vitis [30]. Крім ксилемної тканини, бактерія може зберігатися і під корою стебел винограду.

R. vitis виявлена в усіх частинах ураженої рослини, тобто є системним пато геном. Тривалий час вона може перебувати в рослині, не спричинюючи пухлино-утворення, поки не з'являться умови, які сприятимуть ураженню. Такими умовами є пошкодження від морозу, механічні поранення. Ушкоджені клітини винограду виділяють аттрактанти, які приваблюють бактерію. Прикріплюючись до рослинних клітин, R. vitis інфікує їх своєю Т-ДНК, яка вбудовуючись у геном рослини, активізує клітину виробляти велику кількість гормонів росту (ауксинів і цитокінінів), що стимулюють некерований поділ і ріст заражених клітин рослини, з яких утворюється пухлина. Трансформовані рослинні клітини також починають синтезувати опіни, які R. vitis здатна використовувати як джерело живлення.

Пухлини можyть з'являтися на багаторічних і однорічних гілках куща впродовж усієї вегетації винограду. Найсильніший їхній ріст відбувається у травні, червні і до середини липня. При цьому вони швидко збільшуються у розмірах, іноді розростаючись до 15 см і більше у діаметрі. Пухлини можуть за один сезон повністю окільцювати молоду виноградну лозу, або повільно розвиватися впродовж кількох років. Спочатку первинні пухлини білі або кремові, гладкі, часто розміщуються паралельними рядами вздовж усього стебла. У дуже вологі роки пухлини, які з'являються уздовж тріщин на штамбах, мають жовтувату калусоподібну тканину, схожу на повітряні корінці. Наприкінці літа їхня поверхня стає коричневою, шершавою через утворення великої кількості невеликих вторинних новоутворень. Восени пухлини стають сухими, пробковими, здерев'янілими з грубою шишкуватою поверхнею. Пізньої осені і взимку нарости частково руйнуються і стають менш помітними.

Пухлини порушують рух води і мінеральних елементів, створюючи дефіцит живлення для органів рослини, які розвиваються, деревина однорічних пагонів погано визріває і стає нестійкою до морозів. Посилене розростання ракових пухлин спричинює великий притік пластичних речовин із листя, внаслідок чого рослина виснажується. Щорічне утворення нових пухлин призводить до слабого росту, суховерхості і поступового відмирання рослини. Найсильніше уражуються раком старі кущі.

Екологія збудника. Основним шляхом проникнення патогену в нові виноградники є заражений садивний матеріал. R. vitis як системний патоген є не тільки в пухлинах і тканинах рослини, що містяться під ними, він може з поживними речовинами переноситися по судинах і потрапляти в однорічні пагони. Заготовлені для розмноження пагони з прихованою інфекцією є джерелом заражування виноградних саджанців у шкілці. У нові виноградники патоген потрапляє із зараженими саджанцями і поширюється через секатори, ножі та інші інструменти під час догляду за кущами винограду, а також через ушкодження, зроблені комахами і ґрунтообробним знаряддям та механізмами.

Значним джерелом інфекції є заражене коріння винограду, яке тривалий час зберігається у ґрунті після видалення уражених виноградних кущів. R. vitis зберігає життєздатність і агресивність у рештках інфікованого коріння винограду впродовж принаймні двох років.

За вирощування винограду у помірному кліматі, найнебезпечнішими є низькі мінусові температури і особливо різкі коливання їх у період зимового спокою винограду, які зумовлюють появу тріщин на осьових органах рослин, що призводить до утворення на них пухлин. Бактеріальний рак інтенсивніше розвивається на виноградниках, які ростуть у низинних перезволожених місцях на важких суглинкових і глинистих ґрунтах, через нижчі мінімальні температури, наслідком яких є морозобоїни, а також через затримання вологи після дощів.

У місцях з теплим кліматом висока температура повітря і велика кількість атмосферних опадів посилюють ріст пухлин. Інтенсивний ріст пухлин відбувається при температурі 30-35 °С і відносній вологості повітря 95%. У роки із посушливим вегетаційним періодом захворювання не прогресує і залишається на попередньому рівні, крім кущів, які були сильно ушкоджені.

Відмічено істотні відмінності між представниками роду Vitis щодо бактеріального раку: значне ураження V. lincecumii, V. aestivalis, V. vinifera і стійкість V. labrusca, V. rupestris. Бактеріальним раком уражуються як європейські, так і американські підщепні сорти винограду, особливо високорослі.

Високосприйнятливими сортами є Васо Noir, Cabernet Franc, Cabernet Sauvignon, Chancellor, Chardonnay, Gewьrtztraminer, Limberger, Merlot, Muscat Ottone1, Pinot B1anc, Pinot Gris, Pinot Meunier, Pinot Noir, Riesling i Sauvignon B1anc. Сильно уражуються також: Італія, Кардинал, Карабурну, Королева виноградників, Леанка, Мускат гамбурзький, Сенсо, Совіньон зелений. Дещо слабше уражуються Аліготе, Бастардо магарацький, Нижньодніпровський, Трамінер рожевий, Шасла білий і північний. Менш сприйнятливими до збудника раку є сорти: Cascade, Catawba, Concord, Delaware, Einset Seedless, Foch, Fredonia, Ives, Steuben, Vanessa i Ventura. Порівняно стійкі до бактеріального раку coрти: Ізабелла, Рислінг італійський, Піно грі, Ркацителі, Тельті курук, Сапераві північний та інші. Найстійкішим виявився сорт Gloire de Montpellier (V. riparia), хоча R. vitis розмножувалася у рослин цього сорту з такою самою швидкістю, як і у сприйнятливого до раку сорту Chasselas (V. vinifera).

 

Препараты против бактериального рака винограда:

Биофунгицид ЦИДОКС ПРО "Минералис", антибиотик, антисептик , 10 л

Биофунгицид, АНТИБИОТИК Цидокс Про,1 л

Микроудобрение Микро-Минералис (медь), 10 л

Антисептик "ЛС-1", антибактериальное средство, Минералис Украина, 10 л

 

Другие бактериальные болезни винограда:

Болезнь Пирса винограда

Бактериальные пятнистости листьев винограда

Язвенный некроз винограда

Бактериальный некроз винограда

 

facebook twitter

ФІТОПАТОГЕННІ БАКТЕРІЇ, БАКТЕРІАЛЬНІ ХВОРОБИ РОСЛИН: Монографія/Р.І. Гвоздяк, Л.А. Пасічник, Л.М. Як

Предыдущие статьи