Мікродобриво для ячменю, пшениці Мінераліс, 1 л

Добриво для підживлення озимих та ярих зернових культур: пшениці твердої та м'якої, ячменю, тритикале. Мікро-Мінераліс (зернові) зі складу заводу ― виробника в м. Васильків, Київської обл. Новою поштою за 1 день, 095 04 05 715.

 

Внимание! Поважані минулого року та давні покупці, ми дорожимо Вашим досвідом і просимо поділитися ним із новачками.    Пропонуємо   Вам   скидку 5%  за  відгук. Розкажіть про Ваші враження на сайті. Згадайте, як це важливо було для Вас, коли Ви вперше вибрали підживлення Мінераліс.  ЗВІНІТЬ 095 04 05 715

Завод ТОВ Мінераліс також випускає поліелементні мікродобрива для ріпаку, соняшника, картоплі, овочевих, цукрових буряків, кукурудзи, бобових, рідкі добрива NPK, моноелементні хелатні добрива: золізо, калій, молібден, мідь, магній, марганець, кальцій, а також біодобрива та біофунгіциди. У нас Ви можете замовити будь-які продукти ТОВ Мінераліс Україна, включаючи ІНОКУЛЯНТ для СОЇ. 

ВІДЕО "Інтерв'ю директора заводу про технології та продукцію Мінераліс"

 

Для тих, хто має сумніви щодо якості своєї озимини та не вирішив, що робити з настанням сезону, публікуємо допоміжні матеріали, що допоможуть Вам прийняти рішення: Пересіяти чи підсіяти озиму пшеницю? Чим пересівати?

 Продаж мікродобростей і біопрепаратів у місті Мелітополь, супермаркет «Агро Фермер», ул. університетська, 11.

 

ДОСВІД  сезону 2015-2016 років:

 

Практика показує, що в роки з раннім поновленням вегетації (друга декада березня) підсіювання зріджених посівів озимої пшениці, з кількістю неушкоджених рослин 150 і більше на 1 м², нейфективні. Рослини, що збереглися, за рахунок підвищеного продуктивного кущіння забезпечати одержання нормального врожаю. Такі посіви доцільно якомога раніше підживити азотними добривами  (45-50 кг/га за до.р.) і мікроелементами. Підсівати слід тільки ті поля, де залишилося менше 150 (до 50) живих рослин на 1 м².

Слід мати на увазі, що під час підсіву культури під ходовими системами мобільних енергетичних засобів та дисками сівалок гине від 12 до 22% рослин озимої пшениці.

 

За спостереженнями вчених, у південній степовій зоні України осіння засуха проявляється в тій чи іншій мірі в середньому сім разів на десять років. Тому в період сівби озимої пшениці, як правило, в ґрунті міститься недостатня кількість води для своєчасного одержання сходів і з'являються вони в такі роки тільки пізно восіни, після випадання дощів або навіть взимку, під час відлиг. У тому й іншому випадку частина насіння гине. Крім того, загибель рослин відбувається взимку внаслідок видування, пошкодження листя пиловими бурями, випрівання вузла кущіння і вимерзання. Внаслідок цього до весни часто формуються зріджені, слабдоорозвинені посіви озимих, де рослини ще не почали кущитися. Продуктивність таких полів невисока.

Після кожної несприятливої перезимівлі озимих перед хліборобом постає складне питання ― пересіяти такі посіви, чи тільки підсіяти, якими культурами, з якою нормою висіву, а, можливо, достатньо ці посіви добре підживити і т. д.?

Спеціальні дослідження в Степу України показали, що дуже зріджені посіви (менше 50-80 живих рослин на 1 м²) за ущільненого ґрунту, що перешкоджає висіву насіння на потрібну глибину, а також за сильного засмічення — пшеницю слід пересіяти повністю.

Вибираючи культури для пересіву перевагу слід віддавати раннім ярим (ячмінь і овес), які на відміну від пізніх ярих (кукурудза і сорго) ефективніше використовують запаси води в ґрунті, накопичені за зиму, і витриваліші під час літньої посухи.

Ярий ячмінь забезпечує одержання гарантованих стабільних урожаїв зерна за будь-яких клімачних умов року (Николаев Е.В., Письмовий В.Д., 1989). Слід також мати на увазі, що собівартість зерна кукурудзи вища, а кормова його цінність нижча, ніж у ярого ячменю.

Вивчення протягом ряду років можливості використання сорго для пересіву озимої пшениці показало, що на суходолі ця культура поступається  урожаєм ярому ячменю — відповідно 37,2 і 40,4 ц/га, до того ж, існує проблема отримання сходів сорго в посушливі весни.

Перед пересіванням озимої пшениці поле культивують на глибину загортання насіння — 4-6 см. Сіють ярий ячмінь нормою 4 млн/га, а овес — 5 млн/га схожих насінин. Після сівби поле обробляють кільчасто-шпоровими котками. Дослідження показали, що якщо є можливість висіяти насіння ярої культури на глибину 4-5 см без попередньої культивації (ноле чисте і ґрунт не ущільнений), то навіть сильно зріджені посіви пшениці краще не пересівати, а підсівати їх повною нормою висіву 4 млн/га. При цьому економиться дорогоцінний весняний час, використовується збережена волога і зменшуються витрати праці та засобів. Урожай, одержаний в такому разі, як правило, більший, ніж за пересівання на культивованому ґрунті (Николаев Е.В., Письмовий В.Д., 1989).

Визначаючи доцільність підсіву слід враховувати не тільки кількість і стан життєздатних рослин на одиниці площі, а й зважати на погодні умови навесні, насамперед — на час початку весняної вегетації (перехід средньодобової температури через + 5°С), який впливає на здатність рослини до продуктвербого кущіння (Мединец В.Д., 1986; Ніколаєв Е.В., Письмовий В.Д., 1989).

Практика показує, що в роки з раннім поновленням вегетації (друга декада березня) підсіювання зріджених посівів озимої пшениці, з кількістю неушкоджених рослин 150 і більше на 1 м², нейфективні. Рослини, що збереглися, за рахунок підвищеного продуктивного кущіння забезпечати одержання нормального врожаю. Такі посіви доцільно якомога раніше підживити азотними добривами (45-50 кг/га за до.р.)  і мікроелементами. Підсівати слід тільки ті поля, де залишилося менше 150 (до 50) живих рослин на 1 м².

У роки з відновленням вегетаціі у третій декаді березня ефективність підсіву підвищується. У такі роки отримання нормального врожаю забезпечують посіви озимої пшеніци, в яких збереглося до цього часу не менше 250 рослин на 1 м². Таким ремонтом підсівати необхідно на всіх полях, де кількість рослин, що збереглися, менша оптимальної (250 і більше рослин) для такого року.

У роки з пізнім відновленням вегетації (квітень) ефективність підсіву проріджених посівів різко зростає. Рослини озимої пшениці, хоча і знаходяться у фазі сходів, на фоні швидкого росту середньодобової температури значною мірою втрачають здатність до продуктивного кущіння. Тому поля, де збереглося 300 росте на 1 м², не забезпечать оптимального врожаю і їх необхідно підсівати.

Існують закономірності між погодними умовами весни, кількістю рослин, що збереглися, і урожаєм озимої пшениці. На основі досліджень складено рівняння, обчислення за яким дає можливість визначати доцільність підсіву зріджених зимівлею посівів озимої пшениці.

1. Формула для розрахунку очікуваного врожаю зерна озимої пшениці:

У = 40,8 + 7,27А - 0,93А³ - 0,63 В,

де У — урожай зерна, ц/га; А — кількість живих рослин озимої пшениці у фазі 1-4 листків після перезимівлі, млн/га (від 0,75 до 4); В — порядковий день відновлення весняної вегетації, рахуючи від 1 березня (з 18 березня по 6 квітня).

2. Для розрахунку очікуваного врожаю зерносуміші, отриманої за підсіву пшениці ярим ячменем, слід використовувати формулу:

У = 37,0 + 2,75А-0,93А² + 0,13В.

За величиною очікуваного приросту варію, розрахованого за допомогою цих рівнянь, робиться висновок про доцільність підсіву ярим ячменем слабдоорозвинених посівів озимої пшениці певного зрідження за конкретнийою датою початку весняної вегетації.

Ярий ячмень є найбільш придатною культурою для підсіву зріджених посівів озимої пшениці. Термін настання його збиральної стиглості найбільшою мірою, ніж у іншїх зерновїх культур збігається з часом настання повної стиглості у пшениці. Крім того, за потреби одержануі зернову суміш можна розділити за допомогою триєрного блока БТ-20 на зерно пшениці та ярого ячменю (продуктивність агрегата 15-20  т/год) і використати кожне за призначенням.

Підсівати ярим ячменем потрібно впоперек рядків озимої пшениці, зі швидкістю руху посівного агрегата 4-6 км/рік. Оптимальна норма висіву насіння ячменю за підсіву – 2 млн/га схожих насінин (55% норми, близько 90 кг/га.

Насіннєві посіви озимої пшениці, особливо висіких репродукцій, за наявності збережених до весни 150-200 рослин на 1 м², підсівати і пересівати не слід у будь-які роки. Такі посіви слід підживити (N20-25 + комплекс мікроелементів, наприклад, Мікро-Мінераліс).

Як показує практика, підсіяні і пересіяні посіви дають менший урожай, ніж ті , де озима пшениця перезимувала добре. Це пояснюється не тільки тим, що ярі культури менш урожайні, а й тим, що доцільність підсіву важко визначити вчасно — в перші дні відновлення вегетації. Справа в тому, що навіть загиблі посіви ранньої весни, поки ґрунт містить достатньо вологи, показують нібито відростання, але потім, коли температура повітря підвищиться і грунт підсохне, починається інтенсивне випадання пошкоджених рослин. Строки сівби ярих втрачються і їх урожай зменшується ще більше.

Тому впродовж зими необхідно вести спостерігати за станом посівів озимої пшениці. Найпоширенішим і надійним методами визначення є відрощування Рослин у монлітах, водному і цукровому розчині. Однак ці методи дуже трудомісткі, головним їх недоліком є те, що залишочні дані про загибель рослин можуть бути через 5-10 днів.

Краще користуватися так званим прискореним методом визначення життєздатності Рослин за інтенсивністю відростання вузла кущіння. На полі озимої пшениці, по діагоналі, через кожнїх 50-100 м викопують по 30-50 рослин з грунтом, не пошкоджуючи вузла кущіння. У них відрізають повністю коріння і поміщують їх в скляну посудину, на дно якої перед цим кладуть шар змоченої водою вати, марлі або фільтрувального паперу. Для створення високої вологості повітря посудину накривають і на 12-24 год ставлять у тепле місце за температури 24-25°С. Після цього рослини очищують від ґрунту і оглядають.

Таким, добре збереглися, вважають такі рослини, у яких приріст стебла досяг 10 мм і більше, ослабленими ― 3-5 мм. У загиблих стебло взагалі не відростає. Визначення стану озимих потрібно провести до настання весни, щоб завчасно виявити площу загиблих або розрідженїх посівів.

Для прийняття остаточного рішення про необходність підсіву або пересіву, навесні на полі по діагоналі через 30-50 м потрібно викопати рослини зі суміжних ряддоів протяжністю 20-30 см. Очистити їх від ґрунту, зняти листя, розрізати лезом вузол кущіння вздовж і подивитися кожне стебло в лупу з 6—7-кратним збільшенням. У живих непошкоджених рослин вузол кущіння зазвичай яскраво-білий з перламутровим відтінком; у нижній його частині немає коричневого або темного забарвлення. У слабко пошкоджених Рослин він також білий, але в основі — з незначним відтінком. Такі рослини відростають слабдоо і повільно розвивають кореневу систему. Нормальна продуктивність у них буває тільки в роки з ранньою, вологою весною. У загиблих рослин вузол кущіння має біле забарвлення тільки у верхній частині. Середня і особливо нижня його частина коричневі. На підставі підрахунку живих ослаблених і загиблих рослин у пробах здійснюють перерахунок на одиницю площі і приймають рішення.

 

 

Бажаємо Вам вчасно оцінити потенціал вашого пшеничного поля. Підсіяти або підживити культури вчасно.

Отримати прибуток. 

.